поражати

-а́ю, -а́єш, недок., порази́ти, -ажу́, -ази́ш, док., перех., рідко.

1) кого, уроч. Завдавати удару (перев. смертельного) якою-небудь зброєю; уражати. || Бити, знищувати (ворога).

2) що. Влучаючи в ціль і т. ін., знищувати, руйнувати.

3) перев. безос., кому що. Викликати хворобливі явища, зміни в окремих частинах організму.

••

Поража́ти в права́х юр. — позбавляти кого-небудь політичних і громадянських прав із метою покарання за якусь провину перед суспільством.